Великий Раковець. «Просвіта»

       Одне з більших сіл Закарпаття в долині Боржави – 40км. 25 миль на південний схід від Мукачева і біля 20км. На північний схід від Севлюша. Великий Раковець лежить в передгір’ї Карпат. В околиці В. Раківця є досить лісів і багато потічків. Ліс дає паливо, будівельні матеріали, гриби, ягоди та малу дичину. В потічках багато раків. Звідси і назва села Великий Раковець.

       В історії Мукачівської Єпархії згадуються між іншими такі Раківчани:Методій, жонатий порох в Раківцях, по смерті своєї жінки постригся в ченці і був висвячений єпископом року 1688 Шенатизм Мукачівської Єпархії з року 1915 згадує його як греко-католицького єпископа під іменем Методій Раковецький між єпископами №16 і №17, тобто не зачислює його до ряду мукачівських греко-католицьких єпископів.

       Друга історична особа з В. Раківця: Юрій-Геннадій Бізанцій (1656 у В.Раківцях – 1733 на Чорній Горі), був єпископом з 1716 по 1733 рр.

        Третя велика постать зв’язана з В.Раківцем, як і порох в роках 1894-1902 р. отець Євген Фенцик – редактор, письменник, поет та перш за все мужній оборонець закарпатців проти незаконних стремлінь мадярських «власть іміючих» для споряднення національних меншин.

       Вже в перших роках чеського режиму раківчани заложили собі читальню «Просвіти» і Руський національний хор, який з успіхом виступав на І з’їзді Руських національних хорів Підкарпатської Русі дня 13.VI.1926 р. в Ужгороді. Як Львівське діло повідомляє 19 серпня 1930 року читальня «Просвіти» у В.Раківці виступила з привітом на крайовім святі 10-ліття читальні «Просвіти» в Білках 2 серпня 1930 року. Бібліотекарем був Роман Петро Іванович. Звіт з діяльності читальні за 1934 р. був опублікований в українськім Слові в Ужгороді з І.1935 р. Так сказано між іншими, «В хаті-читальні праця йшла жваво». Колядницький дохід хору пішов частинно на «Світло», частинно на урядження власної сцени. На урочистих сходинах читано систематичні курси – 16.XII.1934 р. відбулася вистава «Які хори – такі доктори». Учителі Іван Лях та Іван Буршин заслуговують повного признання за свою читальну працю.

       Про В.Раковець було вже написано вище. Тут надаємо світлину національного хору читальні товариства «Просвіта» з року 1925 р. Диригентом хору був отець Нікіфор Гелебей.

          А ще цікаво знати!!!

         Рішення сільського заступництва громади В.Раківця з дня 14 грудня 1938 року наш любий батько прем’єр л-д А. Волошин був вибраний почесним громадянином нашого села, за невтомну працю за весь наш український народ і Карпатську Україну.